Сьогодні саме життя дає новий імпульс до міжнародної взаємодії, створюючи передумови для модернізації національних систем мовної освіти. У даний час фахівці, які розробляють основні положення методики навчання другої іноземної мови, керуються рекомендаціями, сформульованими Радою з культурної співпраці Ради Європи у сфері сучасних мов, що знайшли своє віддзеркалення у фундаментальному документі "Le Cadre europeen commun de reference роur les langues: apprendre, enseigner, evaluer" (CECR).
Мовна політика Ради Європи спрямована на збереження й розвиток європейської культурної та мовної спадщини, стимулювання європейців до вивчення мов, розширення повсякденних і ділових контактів різного рівня, що повинно сприяти утвердженню таких принципів мирного співіснування, як взаєморозуміння, терпимість, пошана, і, як наслідок, привести до стабільності та покращення соціального клімату в Європі й у всьому світі.
Виходячи з цього, головною метою навчання як першої, так і другої іноземної мови в середній школі стає розвиток в учнів здатності та готовності до міжкультурного спілкування. Якість і глибина міжкультурного спілкування залежать від ступеня сформованості іншомовної комунікативної компетентності та всіх її складових (лінгвістичної, соціолінгвістичної та прагматичної).
Основним орієнтиром і критерієм у цьому питанні
служить загальноєвропейська система рівнів володіння іноземною мовою
(від елементарного до вільного), що містить докладний опис
комунікативних умінь у всіх видах мовної діяльності для кожного етапу.
