23 березня Всеукраїнський день робітників культури і аматорів народного мистецтва
„Культура – простір, в якому проходить все життя людині від народження до смерті”. М.В.Попович
23 березня в Україні відзначається
Всеукраїнський день робітників культури і аматорів народного мистецтва.
ЦЯ дата встановлена у березні 2000 року Указом Президента України
№484/2000, враховуючи вагомий внесок робітників культури і любителів у
відродження української національної культури, розвиток народної
творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.
Українська культура, одна з небагатьох, яка
змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти
свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.
Прародителями української культури можна
вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні
джерела, культури Київської Русі – дохристиянську і християнську.
Без сумніву, культурний розвиток народів
відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних
впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей
народ.
Українська культура зайняла гідне місце в
культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами
Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському
„лоні” царської Росії.
Наслідками цього стали, з одного боку, система
освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого – приниження
української мови як „простонародної” і, в той же час, становлення
новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.
І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а
як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала
вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її
напрямки, як література, живопис, наука і музика.
В той же час, не можна применшувати вплив російської культури на українську.
Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.
Не можна оминути увагою феномен „соціалістичної
культури”, адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в
тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі,
науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним
розвитком повинно було займатися Міністерство культури України, яке і
було створене.
Зараз Міністерство культури реорганізовано в Міністерство культури і туризму України, перевизначені його завдання і обов’язки.
В сучасному українському суспільстві, де
культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати
високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і
культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках
культурного прогресу.
