У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери обох держав у Фастові підписали передоб’єднувальний договір. 22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як „акт злуки” – акт об’єднання українських земель, був обнародуваний у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Єдиною Україна пробула недовго: важке економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже через кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина.

І хоча акт злуки 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.

День Соборності відзначався у відповідності до указу президента України від 21 січня 1999 року № 42/99.

У 2011 році Указом Президента України Віктора Януковича від 30 грудня 2011 рока № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят", День Соборності був об’єднаний з Днем Свободи, який раніше відзначався 22 листопада і став носити назву "День Соборності і Свободи України".